Рейд-перевірка стану збереження підручників в  1-11 класах.

         З метою посилення ролі книги у навчально-виховному процесі школи, поліпшення роботи щодо збереження підручників, виховання поваги до праці людей, які створюють книгу, а також залучення підростаючого покоління до книги як джерела знань, у Сумському ЗЗСО № 19 СМР  з 09 грудня по 18 грудня 2020 року був проведений рейд-перевірка стану збереження шкільних підручників. До участі в рейді були залучені завідуюча бібліотекою Бондаренко Л.А і педагог-організатор Роженко В.С.

         Під час перевірки було виявлено, що загальний стан підручників – задовільний. Це свідчить про гарну роботу класних керівників навчального закладу, але є учні, які неналежно ставляться до шкільного підручника : деякі книги не підписані, не мають закладок,  не обгорнуті та потребують ремонту. Сподіваємося, що наступного рейду, який буде проведений в другому семестрі, ці учні врахують всі зауваження.

 

         1-А клас. Майже всі підручники у належному стані : у деяких учнів не підписані.

         2-А клас. Більшість підручників у належному стані : є зауваження до учнів, у яких  не підписані і не обгорнуті .

         3-А клас. Підручники використовуються перший навчальний рік, тому всі вони в зразковому стані, але у деяких учнів були не підписані.

         4-А клас. Підручники в задовільному стані, але є незначні недоліки, тому що книги використовуються пять років.

         5-А клас. Більшість підручників у задовільному стані : є зауваження до учнів, які не обгорнули, не підписали, не ремонтували книги. Треба враховувати те, що підручники використовуються тільки третій рік, а деякі учні неналежно до них ставляться.

         6-А клас. Підручники в задовільному стані, але є незначні недоліки, тому що використовуються вже багато років. 

         7- А клас. Майже всі підручників в задовільному стані : не підписані, не обгорнуті, не підклеєні у деяких учнів.

         8-А клас. Підручники в належному стані, але є незначні недоліки : не підписані і не обгорнуті у деяких учнів.

         9- А клас. Більшість підручників у належному стані, у деяких учнів не підписані і не обгорнуті.

         10-А клас. Підручники в гарному стані, тому що використовуються третій рік, але не всі учні носять їх на заняття, тому оцінити стан важко.

         11-А клас. Підручники нові, в зразковому стані, але не всі учні носять їх на заняття,  оцінити стан всіх підручників важко.


переглянути


 

переглянути


Дві команди : хлопці та дівчата змагались на краще знання казок

 


 

 

 

Презентація книги Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр»

Коли я впаду… мою кров вип’є рідна земля,

щоб виростити з неї траву для коня того,

хто стане на моє місце…

Юрій Горліс – Горський (справжнє прізвище Городянин - Лісовський)

Нещодавно до нашої шкільної бібліотеки надійшла книга Юрія Горліса – Горського «Холодний Яр». Це перше видання авторського тексту після 1961 року. Книга буде цікава як учням середнього та старшого шкільного віку, так і їхнім батькам і педагогічному колективу. Історичні події описує їх свідок. Народився Юрій Горліс 14 січня 1898 року (по інших даних 1902 р., приписав 4 роки, щоб порапити на фронт) у с. Демидівці на Полтавщині. У кінці 1919 року разом із своїм полком Української Народної Республіки опинився у котлі «трикутника смерті» (Любар-Чортория-Миропіль), стиснутий кліщами військ червоної, білої та польської армій. На початку лютого 1920 року, захворівши, він опиняється у Холодному Яру, де відразу відчув високий дух борців за свободу. У 1918-1922 роках православний Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів та російських «білих» і «червоних» інтервентів), який очолювали брати Чучупаки. У зв’язку з революційними подіями 1917 року, жителями села Мельники, на прохання ігумені, щоб вберегти Монастир від пограбування, було створено загін самооборони Мотронинського монастиря під керівництвом Олекси Чучупака, у складі – 22 осіб.

Пізніше, у 1919 році, загін перетворився на полк, командиром полка було обрано Василя Чучупака (брата Олекси). Їхній брат Петро Чучупак став начальником штабу полку. Під час окупації України денікінцями полк брав участь у вигнанні їх з Черкас. Увесь час полк поповнювався, його чисельність досягала 2000 чоловік.

Згодом утворилась Холодноярська республіка, територія якої охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів – отаманами (на згадку про минувшину). Головним Отаманом Холодного Яру був Василь Чучупак, якому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, Семен Вовк, Калюжний, Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.

У листопаді 1919 року до Холодного Яру прибув Андрій Гулий-Гуленко отаман Катеринославщини та Херсонщини.

У березні 1920 року Степова Дивізія армії УНР визволила Херсон від більшовиків та здійснила вдалий наступ на захід (через Білозерку) по лінії Кам’янка-Єградівка-Ружичів-Чигирин. Зупинилась дивізія в урочищі Холодний Яр, де з’єдналась з Холодноярськими збройними силами.

Після загибелі Василя Чучупаки Холодноярську республіку очолив його заступник Іван Деркач, член Холодноярського повстанського комітету. Він керував збройними силами регіону «Холодний Яр» під час антирадянського повстання весни-осені 1920 року.

Вплив Холодного Яру не обмежувалися лише Черкащиною. Владу Холодноярської республіки визнавали й прибережні села (угору по Дніпру до Черкас: Рацеве, Тіньки, Боровиця, Топилівка, Сагунівка, Худяки, Бужин, Леськи та інші), чигиринські села, що розкинулися на берегах Тясмина (Погорільці, Чорнявка, Трушівці, Худоліївка та інші). Підтримували тісні зв’язки з Холодним Яром й вереміївські отамани Панас Келеберда та Іван Савченко-Нагірний (Золотоніський повіт Полтавської губернії, тепер Чорнобаївський район Черкаської області), отаман із с. Балаклії, що за м. Смілою у бік Києва, Іван Полтавець-Остряниця, смілянський отаман Яків Водяний, Голова Уманського повстанського комітету Петро Дерещук (відповідно і села Уманського повіту), отаман Петро Кучма з с. Аджамки, що неподалік м. Єлисаветграда (нині Кіровоград), Єлисаветградський повстанський комітет на чолі з Тихоном Березняком, а отже і села Єлисаветградського повіту, значна частина Олександрійського і Звенигородського повітів, мліївський ватажок Трохим Голий-Бабенко, отамани з Криворіжжя Єлісей Лютий-Черевик та багато інших.

Останнім із Головних отаманів Холодного Яру, обраним на загальному представницькому з’їзді всіх отаманів республіки був отаман Герасим Нестеренко-Орел.

Холодноярська Республіка проіснувала до 1922 року, коли більшовики обманом заманили холодноярських отаманів у засідку. Проте, навіть у полоні, у стінах Київської вязниці, ватажки повстанців перебили охорону, захопили зброю та спробували звільнитись. Під час нерівного бою, усі вони загинули смертю героїв.

Книга містить світлини та інформацію з історичних документів, розширює знання з історії України, сприяє вихованню любові до рідної землі. Запрошуємо до читання!

 

 

 

Креатив -бій

27 вересня 2017 року  команда 7-А класу "Проспект"  (капітан команди Колодка Валерій, члени команди Кудрявцев Назар, Петренко Дар'я) прийняла участь в обласній грі "Креатив -бій".  Учні проявили неабиякі креативні здібності. Бажаїмо ім натхення, безперешкодного шляху до успіху.

НАШІ МАЛЕНЬКІ ЧИТАЧІ!